нырнуть в сиреневые омуты
и раствориться в их огне,
цвести цветами незнакомыми,
которых совершенней нет.
на землю лепестками-искрами
планировать, даруя свет
всем тем, кто тоже светит искренне
и даже тем, в ком света нет.
18.10.2014
Де i коли
Шон Маклех
«Травневі дощі
Сьогодні, як і вчора,
Темніє потроху…»
(Йоса Бусон)
Відчиніть двері -
Пустіть літній дощ
У цей сутінковий дім,
Що нагадує келію,
Де годинник
Давно не вимірює час,
Який зупинився
І якось ненароком
Повернув назад -
З потворного «сьогодні»
У прадавнє минуле,
Де все було справжнє:
Залізо й вода, глина і кров,
Шерсть і бронза, офіра й зерно,
Де коней і биків
Приносили в жертву,
Де люди жили,
А не зображали живих,
Знали для чого росте трава,
І пахнуть квіти суниць.
Я мовчу,
А в просторі літа
Чи то краплі
Чи то літери…
...
Где и когда
Шон Маклех
«Майские дожди
Сегодня, как и вчера,
Темнеет понемногу ... »
(Йоса Бусон)
Откройте дверь.
Впустите!! Летний дождь...
... в дом. Сумеречный... этот!
Напоминающий (мне келью...) Где часы.
(давно...) Не измеряют! Время.
... которое. Вдруг станет.
(а то и...
Ненароком!! Повернёт... назад.
... от. Безобразного. «Сегодня»...
В древность. Прошлого!
(где было настоящим...) Железо и вода.
... и кровь. И глина...
Шерсть... и бронза.
(жертва!) И... зерно.
Где... лошадей быков. Приносят в жертву.
... где люди.
Жили!! (не изображали...!
Жизнь.
... а. Знали (для чего растет трава...
Я безцільно блукав містом в якому зацвіли сливи і магнолії і думав про те, що люди нині стали настільки заклопотаними, що скоро забудуть, що таке сміх і радість. Всі перехожі самотні як той папуга, що вилетів з кватирки і забув як повернутися додому, до годівнички. Я згадав, що саме сьогодні вночі буде затемнення Місяця і тоді написав таке:
Місто в якому
Зупинилися всі годинники
Святкує ювілей Заратустри.
Калоші міняють на сир
У старій аптеці
Біловбраного алхіміка,
Що справді вірить
У свою ятрохімію
І готовий «живим сріблом»,
«Білою лілією»
Та «червоним левом»
Всіх міщан і спудеїв,
Архітекторів та жандармів,
Сажотрусів та кондукторів
Лікувати від ностальгії.
Сентиментальне світло
Ліхтарів вулиці Дарвіна
Перетворює перехожих
На лицарів «плаща і кинджала».
Вчорашні газети
Ще вчора були «вчорашніми»
Бо у місті, що застрягло в минулому
«Сьогодні» не настане ніколи…
Я бесцельно бродил по городу в котором зацвели сливы и магнолии и думал о том.. что люди сейчас. Стали настолько озабоченными (что скоро забудут...) Что такое смех и радость. Все прохожие одинокие.. как тот попугай (что вылетел из форточки и забыл...) Как вернуться домой. К кормушке...
Я вспомнил... что именно сегодня ночью. Будет затмение Луны (и тогда написал:
Город (в котором...
Часы... все. Остановились!!
Празднует...!
(юбилей...) Заратустры.
...
Галоши.. меняют. На сыр.
(в старой аптеке...) Одетого...! В белое...
Алхимика. Что... действительно. Верит!!
(в свою...) Врачебную.
Химию...
... и. Готов.
«Живым серебром. «Белой лилией».. и. «Красным львом»
(всех...) Мещан и помещиков!
Архитекторов и. Жандармов...
Трубочистов. Кондукторов.
Вылечить...
... от. Ностальгии...
...
... свет фонарный! Сентиментальный...
(улицы...!) Дарвина.
... превращает. Прохожих.
... в. Рыцарей - «плаща и кинжала».
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
