***

Вже йде весна, холодна й непривітна,
І травень геть у засвіти іде
Із жалем про все те, що нині квітне, -
Мов зовсім невагоме і пусте.

Три місяці безжальної навали,
Мільйони людських зламаних життів...
Здається, в світі вже добра замало,
Бо незліченно - зброї у катів.

Здається, що ніколи вже не буде
Весни без вітру смерті, без дощів.
Куди пішли всі, що всміхались, люди?
Де музика дерев - пташиний спів?

Тривога й тиша у ключі мінору -
На п'ять хвилин. І гуркіт канонад
Співає знов про ботоксну потвору,

Про невблаганну ключницю Пандору,,
Про білий вчора,
Нині чорний, сад...

26.5.22

С.Шелковий, м Харків

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.05.2022. Пташка зi сталi
• 30.05.2022. Вiдповiдь
• 29.05.2022. ***
• 27.05.2022. ***
• 26.05.2022. ***
• 25.05.2022. ***
• 23.05.2022. ***
• 22.05.2022. ***
• 21.05.2022. ***
• 20.05.2022. ***
• 19.05.2022. ***
• 18.05.2022. ***
• 17.05.2022. ***
• 15.05.2022. ***
• 12.05.2022. ***
• 11.05.2022. ***
• 10.05.2022. ***
• 09.05.2022. ***
• 08.05.2022. ***
• 07.05.2022. ***
• 05.05.2022. ***
• 02.05.2022. ***
• 01.05.2022. Ми рiзнi...