Бджола-трудівниця збирає з кульбаби Краплини гіркого нектару війни. І в душу лягає ласкавістю зваби Невірна хвилина хімери-весни.
Невже це насправді Гостоміль і Бучу, Ірпінь і Охтирку, Ізюм й Тростянець В руїни спотворила зграя смердюча?.. Та жменею жовто-гарячей Отець
Запалює знову над травнем Вкраїни Повітряне сяйво, кульбаб ліхтарі. То дронів біліє подружжя пташине, То вбрані метелики в колір зарі.
І сни- джавеліни, ченці-неофіти, Блищать, мов архангела Юрія спис. Стрибають врятовані з Харкова діти.
І сяють під храмом Скривавлені квіти, Мов краплі землею освячених сліз...
2.5.22 Сергій Шелковий
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.