***

Миро Слава: литературный дневник

"День матері" наразі. Час війни.
Не надто колисала мене мати.
Але в кривавій пошесті весни
Як можу своє кревне не згадати?


Вони лежать у Харківській землі -
І мама, й батько. Та шляху немає
До їх могили, бо чужинці злі -
У Слободі... Ї б'є звіряча зграя


Вогнем у душу - мертвим і живим.
І дім, де ти колись мене гойдала,
Моя красуню, нині в чорний дим
Перетворила ворога навала.


Святись!
Твоя світлина молода -
Найкраще, що про нас я пам'ятаю.


Що травень твій? - Чи тризна, чи свята,
Чи знак вже остаточного Суда...
А над хрестом буяє зелень раю...


8,5.22 С.Шелковий



Другие статьи в литературном дневнике: