***

Тримай мене, мамо, за руку, молитвою мене тримай.
Тримай мене, міцно за руку, в молитві не відпускай.
Ще у дитинстві я плакав востаннє, і сліз немає давно.
Але в мені печуть рани, і розхиталося доміно.
Чи вірю я в Бога? Напевно... Бо дуже я хочу молитву твою.
Мамо моя, рідненька, тобі довіряю я душу свою...
Ти вчила мене бути чесним, любити країну, людей.
Бачиш, я намагаюся, рідна, не зачиняти серця дверей....
Нас тут багато, ми рідні усі, маємо також сестричку.
Я відчуваю твій трепет, матусю, і як сльози біжать по щічках.
Вибач, Героєм не прагнув я бути, а всі довкола кричать:
"Герої наші, врятуйте", а нам болить печаль....
Азов....сталь...
© Олена Шабанова

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.05.2022. Пташка зi сталi
• 30.05.2022. Вiдповiдь
• 29.05.2022. ***
• 27.05.2022. ***
• 26.05.2022. ***
• 25.05.2022. ***
• 23.05.2022. ***
• 22.05.2022. ***
• 21.05.2022. ***
• 20.05.2022. ***
• 19.05.2022. ***
• 18.05.2022. ***
• 17.05.2022. ***
• 15.05.2022. ***
• 12.05.2022. ***
• 11.05.2022. ***
• 10.05.2022. ***
• 09.05.2022. ***
• 08.05.2022. ***
• 07.05.2022. ***
• 05.05.2022. ***
• 02.05.2022. ***
• 01.05.2022. Ми рiзнi...