***

.. возьми. Скакалку!! В руки..!
(даже если один..
Будешь вдвоём.. :)

к.к.

41. Убыль
Руби Штейн
Продолжение темы «И-Цзин - Древняя Китайская Книга Перемен»:

41. "Сунь." Убыль

Хитросплетения судьбы
Уже предощутимы...
Разлада скорбь, пожарищ дым
Навек не избежим мы...
А обретённая свобода
Чревата произволом вновь,
В который раз и хаос, кровь...
От предстоящего чего-то...
Немного поумерив пыл,
В душе крепи свой правды стержень,
Тем самым сохранишь надежду
И веру в силу своих крыл...
Умерь и жертвоприношенья —
Поскольку важен общий дух:
Пропорция «с восьми до двух»
Считается вполне уместной.
Уменьшь заботы о себе:
Не место, время эгоизму,
Но бойся тут «переборщить»,
Есть мера даже альтруизму...
Убавь, что можно убавлять...
Не в спешке только откровенной;
А в силе, в стойкости прибавь:
Грядут потери постепенно...
Эмоциям и суете
Не придавай значенья,
Да убыль в чём-то кое-где —
Как импульсы к веселью!
Хула тебе, коли во всём —
Лишь эгоизма довод...
Улучши все из тех сторон,
Где есть упрёкам повод...
Прибавь сплоченности друзей, —
То убавлять нельзя!
Будь верен им — один за всех,
И все, чтоб за тебя!

http://www.changesbook.chat.ru/a41.htm

Стихи этого цикла здесь:

http://www.stihi.ru/avtor/rubystein&book=3#3

Слiдами Одiссея
Шон Маклех
«…А поки спав, то ангел смерті вигубив
Овець і пастирів по жалібних вівчарнях…»
(Гійом Аполлінер)

А світанок – це марево острова Ман,*
Тінь зими, що сховалась неквапно
У затінку крихітних слів Ельдорадо.
Мерзнуть навіть абстрактні поняття Декарта.
Ти чому босоногим блукав по ґреготам?
Чому? І для чого цю свиту тартанну,
Тарпанну і геть караванну
На душу вдягнув? А душа…
Розірвана вітром –
Там дірок від куль забагато.
А душа… Невже вони думали, що
Її вбити можливо?
Я майструю весло.
Витесую з дерева ночі.
І як Одіссей
Понесу крізь поля і пустелі.
Може справді якийсь
Сивочолий дивак
Запитає мене про «навіщо».
І отам – я збудую свій храм.
Я – ірландець побачив цю тінь
Тінь засмучену – постать жіночу,
Що блукає вдовою полями імли.

Примітки:

* - Острів Ман – це насправді не остів, а трон Мананнана, що винирнув з глибин. Цікаво – чого б це? Адже трон (переважно) не плаває… Тоне наче якір. Разом з тим, хто хоче на ньому посидіти… Цей острів неправильно наливають Мен, але насправді давні ірландці називали його Мананнан Мак Лір або просто Ман. Можете називати його Еллан Ваннін.

Возможно, вы имели в виду: Слідами Одіссея Шон Маклех «…А поки спав, то ангел смерті вигубив Овець і пастирів по жалібних вівчарнях…» (Гійом Аполлінер) А світанок – це марево острова Ман,* Тінь зими, що сховалась неквапно У затінку крихітних слів Ельдорадо. Мерзнуть навіть абстрактні поняття Декарта. Ти чому босоногим блукав по ґреготам? Чому? І для чого цю свиту тартанну, Тарпанну і геть караванну На душу вдягнув? А душа… Розірвана вітром – Там дірок від куль забагато. А душа… Невже вони думали, що Її вбити можливо? Я майструю весло. Витесую з дерева ночі. І як Одіссей Понесу крізь поля і пустелі. Може справді якийсь Сивочолий дивак Запитає мене про «навіщо». І отам – я збудую свій храм. Я – ірландець побачив цю тінь Тінь засмучену – постать жіночу, Що блукає вдовою полями імли. Примітки: * - Острів Ман – це насправді не остів, а трон Мананнана, що винирнув з глибин. Цікаво – чого б це? Адже трон (переважно) не плаває… Тоне наче якір. Разом з тим, хто хоче на ньому посидіти… Цей острів неправильно наливають Мен, але насправді давні ірландці називали його Мананнан Мак Лір або просто Ман. Можете називати його Еллан Ваннін.
следами Одiссея
Шон Маклех
«... А пока спал , ангел смерти поразил
Овец и пастырей по жалобных овчарнях ... »
( Гийом Аполлинер )

А рассвет - это мираж острова Ман , *
Тень зимы спряталась медленно
В тени крошечных слов Эльдорадо .
Мерзнут даже абстрактные понятия Декарта .
Ты почему босоногим бродил по Грегота ?
Почему ? И для чего это свиту тартанну ,
Тарпанну и вполне караванную
На душу надел ? А душа ...
Разорванная ветром -
Там дыр от пуль много .
А душа ... Неужели они думали , что
Ее убить возможно?
Я мастерю весло.
Вытесывает из дерева ночи.
И как Одиссей
Понесу через поля и пустыни.
Может действительно какой-то
седовласый чудак
Спросит меня о «зачем ».
И там - я построю свой ;;храм .
Я - ирландец увидел эту тень
Тень расстроенную - фигура женскую ,
Блуждающий вдовой полями мглы .

Примечания:

* - Остров Ман - это на самом деле не остов , а трон Мананнана , что вынырнул из глубин . Интересно - чего бы это? Ведь трон (преимущественно ) не плавает ... Тонет как якорь. Вместе с тем , кто хочет на нем посидеть ... Этот остров неправильно наливают Мэн , но на самом деле древние ирландцы называли его Мананнан Мак Лир или просто Ман . Можете называть его Эллан Ваннини .

Другие статьи в литературном дневнике:

• 28.02.2014. ***
• 27.02.2014. ***
• 26.02.2014. ***
• 25.02.2014. ***
• 24.02.2014. ***
• 23.02.2014. ***
• 22.02.2014. ***
• 21.02.2014. ***
• 20.02.2014. ***
• 19.02.2014. ***
• 18.02.2014. ***
• 17.02.2014. ***
• 16.02.2014. ***
• 15.02.2014. ***
• 14.02.2014. ***
• 13.02.2014. ***
• 12.02.2014. ***
• 11.02.2014. ***
• 10.02.2014. ***
• 09.02.2014. ***
• 08.02.2014. ***
• 07.02.2014. ***
• 06.02.2014. ***
• 05.02.2014. ***
• 04.02.2014. ***
• 03.02.2014. ***
• 02.02.2014. ***
• 01.02.2014. ***