***

В навалі пандемій, в гульбі химерних штамів
Аж три роки життя пішли під три чорти.
Хоч виноси святих з багатогрішних храмів... -
Та не збагнути, як. Кого тягти й куди...

Та це - іще квітки, як проспівав нам лютий. -
Прокинувсь сатана чекистської орди
І запалив фитіль небаченої скрути,
І полум'ям спалив людей, міста, сади

Тут, у святій землі, у еллінській Вкраїні...
Нема вже сліз, аби згадать всі імена...
Мов звір, мов аспід-кінь
Із чорним псом на спині,
Над нами день і ніч копитом б'є війна.

Про милість простір й час благаєш ти щомиті
Три місяці весни та червень навіть в снах...
А наяву ізнов - Господні діти вбиті

Блакитний погляд в вись
Шлють, мов волошки в житі...
Де ж Ти і є, Отець, як не в Твоїх синах?..

27.6.22 С.Шелковий

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.06.2022. ***
• 27.06.2022. ***
• 26.06.2022. ***
• 25.06.2022. ***
• 23.06.2022. ***
• 20.06.2022. ***
• 19.06.2022. ***
• 17.06.2022. ***
• 12.06.2022. ***
• 11.06.2022. ***
• 09.06.2022. ***
• 08.06.2022. ***
• 07.06.2022. ***
• 06.06.2022. Сто днiв
• 05.06.2022. ***
• 04.06.2022. ***
• 03.06.2022. ***