Сто вироків війни у Харкові й Полтаві,
Сто божевільних діб у вбивчому вогні.
Огиду, біль та гнів, в одній отруйній страві,
Накуховарив біс для нас в ці дні чумні.
Країна хижаків, що людського лишилось
У охлосі твоїм, у скупченні рабів?
Назавжди, навіки пішла Господня милість
З твоїх проклятих міст, з твоїх безплідних нив!
Ми встояли. Весна - збулася.
Й літо, браття,
Впадає з двох боків у аспідну ріку.
Йде на улус гроза,
І блискавки прокляття
Дзьобами п'ють з вовків звірячу кров гірку.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
