Сто днiв

Третє червня. Відцвіла шипшина.
Пелюстки вмирають на землі.
Але гостро пахне кущ жасмину,
Ніби подих острова Балі,

Де мій давній мешкає знайомець,
Харків'янин родом та піїт,
Той, що за геномом - трохи горець,
Сивий ловелас поважних літ...

За сто днів війни не встиг, не вдарив
Блазень та антихрист по Балі,
Бо про стертий в порох Київ марив
В бункері, в бетонному кремлі.

Тільки й встиг третину України
Затоптати у кривавий бруд...
Бачать очі і Отця, і Сина:
Всі сто днів триває Грізний Суд,

Бо ж то - Третя Світова палає,
І ні страх, ні сором під крило
Не сховати там, де оминає
Мирне птаство дистанційне зло.

Дипломати Риму та Берліна
Ще до зла звертаються "на ви"...
Але бачать очі Батька й Сина:

Як не спинить звіра Україна,
Все ковтне він, на що око кине,.
По найдальші, навіть, острови...

С.Шелковий, 2.6.22

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.06.2022. ***
• 27.06.2022. ***
• 26.06.2022. ***
• 25.06.2022. ***
• 23.06.2022. ***
• 20.06.2022. ***
• 19.06.2022. ***
• 17.06.2022. ***
• 12.06.2022. ***
• 11.06.2022. ***
• 09.06.2022. ***
• 08.06.2022. ***
• 07.06.2022. ***
• 06.06.2022. Сто днiв
• 05.06.2022. ***
• 04.06.2022. ***
• 03.06.2022. ***