***

Миро Слава: литературный дневник

Мій Харків, Маріуполь, батько Київ,
Ізюм, немов Батурин та Ірпінь...
Звірячий сморід виродків-батиїв
Стовпами диму б'є в небесну синь...


Антихрист із чекистськими очима
Знов жадібно сакральне зілля п'є -
Із кров'ю рве і крила херувіма,
І серце, в світ закохане, моє.


Молюсь родинній Спасовій іконі
За кожного із нас. Але на тлі
Усе нових хрестів - все гірше скроні
Святої української землі...


Та навіть від могил тих не забрати
Слова, немов вже вбиті, та живі:
"Ми все здолаєм,


Люба сива мати,
Все, друже-Стусе і Тарасе-брате,
Все, Пане Отче, Спасе на крові!"


Сергій Шелковий
19.6.22



Другие статьи в литературном дневнике: