***
Мій Харків, Маріуполь, батько Київ,
Ізюм, немов Батурин та Ірпінь...
Звірячий сморід виродків-батиїв
Стовпами диму б'є в небесну синь...
Антихрист із чекистськими очима
Знов жадібно сакральне зілля п'є -
Із кров'ю рве і крила херувіма,
І серце, в світ закохане, моє.
Молюсь родинній Спасовій іконі
За кожного із нас. Але на тлі
Усе нових хрестів - все гірше скроні
Святої української землі...
Та навіть від могил тих не забрати
Слова, немов вже вбиті, та живі:
"Ми все здолаєм,
Люба сива мати,
Все, друже-Стусе і Тарасе-брате,
Все, Пане Отче, Спасе на крові!"
Сергій Шелковий
19.6.22
Другие статьи в литературном дневнике:
29.06.2022. ***
27.06.2022. ***
26.06.2022. ***
25.06.2022. ***
23.06.2022. ***
20.06.2022. ***
19.06.2022. ***
17.06.2022. ***
12.06.2022. ***
11.06.2022. ***
09.06.2022. ***
08.06.2022. ***
07.06.2022. ***
06.06.2022. Сто днiв
05.06.2022. ***
04.06.2022. ***
03.06.2022. ***
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь .
Соглашаюсь