***

сьогодні я не та, що була вчора...
сьогодні й ти не той, що був тоді..
ми як ракети, вистрілені в море
від нас лиш кола.. кола на воді....
сьогодні десь не спали байрактари
і стінгерів вчувався передзвін
сьогодні ми залишились без пари
а хтось тепер.. залишився без стін
над нами лиш одне на світі небо
між нами лиш.. почався буревій
сьогодні я у снах прийду до тебе
сьогодні ти моїх торкнешся мрій
а пам'ятаєш.. як любили грози
як львівський дощ цілунками спадав
тепер з тобою.. гнемося як лози
якби ж хто знав... якби ж тоді ти знав..
якою буде ця дорога вгору
чи ми зустрінемось.. чи будемо ще вдвох
сьогодні ми не ті, що були вчора...
що буде завтра .. Знає тільки Бог ...

Ілона Верхівська-Ельтек

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.03.2022. ***
• 30.03.2022. ***
• 28.03.2022. ***
• 27.03.2022. ***
• 26.03.2022. ***
• 25.03.2022. ***
• 24.03.2022. ***
• 23.03.2022. ***
• 22.03.2022. ***
• 21.03.2022. ***
• 20.03.2022. ***
• 19.03.2022. ***
• 18.03.2022. ***
• 17.03.2022. ***
• 16.03.2022. ***
• 15.03.2022. ***
• 14.03.2022. ДО СЕБЕ I ДО ВАС
• 13.03.2022. ***
• 12.03.2022. ***
• 11.03.2022. ***
• 10.03.2022. ***
• 09.03.2022. ***
• 08.03.2022. ***
• 07.03.2022. ***
• 06.03.2022. ***
• 05.03.2022. ***
• 04.03.2022. ***
• 03.03.2022. ***
• 02.03.2022. ***
• 01.03.2022. ***