***

З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.

Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.

З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу Росію.
...Чом відводиш очі, Білорусь?

Олександр Ірванець
СУБОТА, 5 БЕРЕЗНЯ

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.03.2022. ***
• 30.03.2022. ***
• 28.03.2022. ***
• 27.03.2022. ***
• 26.03.2022. ***
• 25.03.2022. ***
• 24.03.2022. ***
• 23.03.2022. ***
• 22.03.2022. ***
• 21.03.2022. ***
• 20.03.2022. ***
• 19.03.2022. ***
• 18.03.2022. ***
• 17.03.2022. ***
• 16.03.2022. ***
• 15.03.2022. ***
• 14.03.2022. ДО СЕБЕ I ДО ВАС
• 13.03.2022. ***
• 12.03.2022. ***
• 11.03.2022. ***
• 10.03.2022. ***
• 09.03.2022. ***
• 08.03.2022. ***
• 07.03.2022. ***
• 06.03.2022. ***
• 05.03.2022. ***
• 04.03.2022. ***
• 03.03.2022. ***
• 02.03.2022. ***
• 01.03.2022. ***