***

Із війни Він прийшов однієї весни,
Мирне місто зустріло Героя квітучо...
Воїн мріями жив і поверненням снив,
Він за тишею в пеклі нестерпному скучив...

І впивалися очі Його голубі
В кожну квітку, в обличчя квапливого люду...
Як усі хотів бути, згубитись в юрбі,
Вірив: "Звикнуся, зможу, зцілюся, забуду..."

"Жити треба — не випало впасти мені..."
І тремтіли боями поранені груди,
Як на повні вдихав аромати хмільні,
Він настійно повторював: "Зможу, забуду..."

Хоч стояла довкола весна осяйна —
Жах стояв ув очах у Героя незмінно,
В голові і у серці гуділа війна,
Автомат торохтів, розривалися міни...

І про пекло думки, наче сірі в'юни,
Пробирались у рай білопінної вишні...
Однієї весни Воїн вийшов з війни,
А війна затяжна з Нього зовсім не вийшла...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.03.2022. ***
• 30.03.2022. ***
• 28.03.2022. ***
• 27.03.2022. ***
• 26.03.2022. ***
• 25.03.2022. ***
• 24.03.2022. ***
• 23.03.2022. ***
• 22.03.2022. ***
• 21.03.2022. ***
• 20.03.2022. ***
• 19.03.2022. ***
• 18.03.2022. ***
• 17.03.2022. ***
• 16.03.2022. ***
• 15.03.2022. ***
• 14.03.2022. ДО СЕБЕ I ДО ВАС
• 13.03.2022. ***
• 12.03.2022. ***
• 11.03.2022. ***
• 10.03.2022. ***
• 09.03.2022. ***
• 08.03.2022. ***
• 07.03.2022. ***
• 06.03.2022. ***
• 05.03.2022. ***
• 04.03.2022. ***
• 03.03.2022. ***
• 02.03.2022. ***
• 01.03.2022. ***