***

ОБІРВАНА ПІСНЯ
(ненародженій дитині, якій не судилося побачити цей білий світ внаслідок ворожого удару у Києві 17.10.2022р.)

Я так довго чекаю на зиму, вже майже півроку,
Щоби криком своїм огласити нове прибуття.
Промайне швидко осінь, і в точно окреслені строки
Моя мама на руки візьме своє перше дитя.

Буде нестися ґвалт горобців за замерзлим віконцем,
І на ґвалт той озветься гарчанням лякливий бульдог;
Будуть сніг і морози, а може відлига і сонце -
Головне, я вже буду частиною всього цього.

Із свого укриття - материнського теплого лона
Я вже скоро з’явлюсь, аби нести і щастя, і світ.
А поки не закуталось небо у ковдру зимову, -
Всіх цілую. Чекаю. Люблю. Надсилаю привіт...

Чи ж не диво жовтневий цей день? Небо чисте і синє!
Сипле золотом листя і сонце, хоч стій та молись!
Та вростають вже крильця пухнасті під шкіру дитині
І несуть її вище і вище за хмари кудись.

Свою владу тяжіння земне відпустило, змирившись,
Іншій владі, сталевій, віддавши безцінне руно.
Обірвалася пісня нова, навіть не народившись
Про смішних горобців за зимовим замерзлим вікном.

Олена Снігір

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.10.2022. ***
• 30.10.2022. ***
• 29.10.2022. ***
• 28.10.2022. ***
• 26.10.2022. ***
• 25.10.2022. ***
• 24.10.2022. ***
• 21.10.2022. ***
• 17.10.2022. ***
• 15.10.2022. Покрийте небо люди молитвами
• 14.10.2022. ***
• 12.10.2022. ***
• 07.10.2022. ***
• 06.10.2022. ***
• 04.10.2022. ***
• 02.10.2022. ***
• 01.10.2022. ***