***

Вітром
який розвіває останнє листя
Вогнем
що не зможе погаснути під дощами
Прийди
до мене
чи хоча би мені наснися
сховайся
звірятком
малесеньким
за кущами
Чи варто було
розбиватися об буденне
Чи можна було
опиратися очевидним
подіям, що
пролітаючи десь повз мене
ставали
межею між нами
і тим блакитним
і чистим мов марево
небом
і сном солодким
і нашою стежкою
що поросла шипами.
Прийди
я шукав тебе
болісно
мов наркотик
Прийди
я жадав тебе
пристрасно
до нестями
Від першого зойку
у най-
найразючішу тишу
до сонця
що світить у передсмертельнім часі
я хочу з тобою
старіти
я не залишу
нам сяє
майбутнє
сніданками на Парнасі

Д.Славич

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.10.2022. ***
• 30.10.2022. ***
• 29.10.2022. ***
• 28.10.2022. ***
• 26.10.2022. ***
• 25.10.2022. ***
• 24.10.2022. ***
• 21.10.2022. ***
• 17.10.2022. ***
• 15.10.2022. Покрийте небо люди молитвами
• 14.10.2022. ***
• 12.10.2022. ***
• 07.10.2022. ***
• 06.10.2022. ***
• 04.10.2022. ***
• 02.10.2022. ***
• 01.10.2022. ***