Коли з моїх роздертих жил Хлебтатиме язик вампіра, Я не складу на плаху крил – Мене підійме в небо віра.
Коли мене візьме в полон Жага хижацька лиходія, Я не впаду йому в поклон – В мої кістки вросте надія.
Коли з моїх кривавих ран Нескорених омиють кров’ю, Я запалю новий майдан І запалаю в нім любов’ю.
А коли ж я впаду в стерні В поля неорані тернові – Я духом відроджусь борні! В Надії, Вірі і Любові!
@Василь Ковтун.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.