***

Поглумилися, познущалися досхочу...
Пам'ятатиму, зневажатиму,
не прощу,
поки каїни не покаяться, поки світ
не помолиться, не спокутує за усіх,
хто любив життя, хто плекав любов, хто творив
на своїй землі. У своїм краю боронив
жито-житечко, зілля-квіточку, дивосвіт
своїх пращурів і Шевченковий заповіт.
Кожне серденько билось радістю для життя.
І були у вас хліб і крашанки, і кутя.
І цвіли у вас мальви, соняхи, нагідки.
Колисали вас руки мамині на роки
з діда-прадіда у мереживі із казок
для нових доріг, для щасливих днів. Кожен крок
рідна земленька
ніжно-трепетно берегла,
бо любила вас, годувала вас, в світ вела.
Бо ж зростали ви не для мук страшних і біди,
та спотворили долю виродки і кати.
Болем-стогоном озивається рідний край...
Помолись за них і не зрадь... Борись... Пам'ятай...

Галина Музика-Дричик

#азовсталь #azov #поезіявійни #буча #ірпінь #оленівка

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.10.2022. ***
• 30.10.2022. ***
• 29.10.2022. ***
• 28.10.2022. ***
• 26.10.2022. ***
• 25.10.2022. ***
• 24.10.2022. ***
• 21.10.2022. ***
• 17.10.2022. ***
• 15.10.2022. Покрийте небо люди молитвами
• 14.10.2022. ***
• 12.10.2022. ***
• 07.10.2022. ***
• 06.10.2022. ***
• 04.10.2022. ***
• 02.10.2022. ***
• 01.10.2022. ***