***

Миро Слава: литературный дневник


Десь далеко, у тайзі,
Жив-був собі Ваня.
Чухав пальці на нозі,
Мріяв на дивані...
"Эх, рассия, — благодать...
Жизнь — путём,.. аж слишком!
Только где бы ещё взять
Денег на бухлишко?.."
Тут, почув десь, раптом, він
Мову біля хати,
Що збирається загін
Воїнів-солдатів.
Спорожнив Ваньок міхур,
Натягнув вушанку
Тай забився, як той щур
Десь в куток, — у танку...
Назбиралось двісті рил, —
Ждуть свинособаки:
Хай благословить кирил
Копняком під ср@ку.
Ніздрі здулися, кричать,
Перегар із пащі...
"Хватіт, - кажуть, - ущемлять
Рускагаварящіх!"
Підхопили й, на біду,
Чуваші,.. буряти...
"Бамбарбія!.. Кірґуду!.." —
Що тут ще сказати?
Крикнув "Трогай, камандір!"
Ваня з-під фуражки.
"Ми покажем "рyсскій мір! " —
Та й хильнув із пляшки...
* * *
Ну а далі — "сміх і гріх"...
Якщо ж одним словом, —
" Задвохсотили" їх всіх...
Десь там, під Херсоном...
Ось такий експеримент
Тут чекав р@шистів —
До кобзона на концерт
Їдуть урочисто...
От така от для рyсні
Подорож остання...
У пакеті, як і всі,
Повернувся Ваня.
* * *
Тихо у селі, лиш чуть,
Як собака виє...
А батьки на гроші ждуть —
Ті, що "гробовые"...
Мріяв Ванька все життя
Білу "Ладу" мати,
Тож послухали дитя —
Мусіли придбати.
Тут вже й преса, і сюжет
На "TV" знімають.
" Как вы, — счастливы, иль нет?" —
У батьків питають.
— "Счастливы, но не вполне,
Хоть и есть машина...
У соседа ж на войне
Умерло два сына..."
* * *
Написати про мораль
Пасувало б далі,
Але тут без слів, на жаль,
Як і без моралі...


Роман Твердохліб( на основі сюжету з новин)



Другие статьи в литературном дневнике: