***

Немає слів... Душа моя змертвіла,
Зіщулилась, зболіла, відцвіла.
У Вінницю ракети прилетіли.
Гіркою кров'ю вмилася земля.
Обвуглене дитяче серце плаче
За мамою і за своїм життям.
Немає слів... Лиш сліз потік гарячий.
Воздай же, Боже, за наш біль катам!
Сирена знов січе по нервах лезом.
Блакитне небо, нині, сіє смерть.
Коли ж росія з цього світу щезне?!
Бо горем душі сповнює ущерть!
Нема рашистам на землі прощення!
Його не буде і на небесах!
За гострий біль і відчай наш щоденний,
За всіх сирІт знедолених в сльозах!
І за батьків, що втратили дитину.
росія - це країна-сатана!
Нехай же смертю лютою загине
Від свого зла пекельного вона!

Автор: Діана Гальченко

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.07.2022. ***
• 30.07.2022. ***
• 29.07.2022. ***
• 28.07.2022. ***
• 27.07.2022. ***
• 26.07.2022. ***
• 25.07.2022. ***
• 21.07.2022. ***
• 20.07.2022. ***
• 15.07.2022. ***
• 14.07.2022. ***
• 12.07.2022. ***
• 10.07.2022. ***
• 09.07.2022. С. Шелковий
• 08.07.2022. Передчуття. С. Шелковий
• 07.07.2022. ***
• 02.07.2022. ***