Благословенна днино

Благословенна днино, ти скінчилась.
Урвалася, мов припадковий сон.
Відпраглось. Відчекалось. Відлюбилось.
Бери ж мене, журо, у свій полон.
На окраї життєвого дерзання,
на щовбі дум, колючім і стрімкім,
так тяжко дожидатися прощання
з твоїм ім’ям і в імені твоїм.
Далекий край, ще дальший за видіння,
тонка рука, що виблідла в літах.
І сиза мла. Пітьма. І безгоміння.
Бо душ не відволодає і страх.
Ти пропадеш! Ти зникнеш! Ти почезнеш!
Розтанеш. І розмиєшся. Немов
світанна зірка в галактичній бездні
чи досвітку рожева хоругов.
Ти лиш надія наших двох народжень.
Намарна спроба. Проблиском надій
постала з висі. Хто нам допоможе
його надпити, смертний наш напій?
Благословенна днино, ти скінчилась.
Урвалася, мов припадковий сон.
Відпраглось. Відчекалось. Відлюбилось.
Бери ж мене, бідо, у свій полон.
9.VII. 1972

#ВасильСтус

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.11.2020. У небi зорi
• 29.11.2020. Як страшно!
• 28.11.2020. Який бо холод довкруги!
• 26.11.2020. Втечу од свiту
• 25.11.2020. Крiзь сотнi сумнiвiв
• 22.11.2020. Синовi
• 21.11.2020. Нам не було негiдно...
• 18.11.2020. Нахиляюсь у тишi над вiршем
• 17.11.2020. Все бува у серцi людському
• 16.11.2020. Вечiрнiй сон
• 15.11.2020. Благословенна днино
• 14.11.2020. Рясним букетом бiлого бузку
• 13.11.2020. Вже цiлий свiт - на кiнчику пера
• 12.11.2020. Тiльки тобою
• 11.11.2020. Високi думи вiдiйшли
• 10.11.2020. Добрий день
• 09.11.2020. Не обезволь...
• 08.11.2020. Верни до мене
• 07.11.2020. Сто людських жалiв
• 06.11.2020. Перед тобою незбагненний свiт
• 05.11.2020. Вино кохання i вино проклять
• 04.11.2020. Скучив...
• 03.11.2020. Людина живе, щоб жити...
• 02.11.2020. Вечiр
• 01.11.2020. Це просто втома