Добрий день, мій рядок кароокий, побратиме моїх безсонь! Зупини її, мить високу, для моїх молитовних долонь.
Сивий голубе, біль мій зичений, вечоровий і пелехатий, більше чутий, аніж помічений, більше мічений, ніж крилатий.
Слово, слово,— достиглий смут мій! Набираючи висоту, порятуй од важкої скрути і од радості порятуй,
поки, круглі, цвітуть долоні, поки з серця ростуть пелюстки, поки думи, як дзвони довгі, і як дзвони, круглі такі,
ти любов'ю мене, наче амфору, доливай, довіряй добру. За розквітлу купальську папороть я пером і горбом віддарю. IV. 1966
#ВасильСтус
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.