Допоки є кроки під небом ґонти та гріються руки до цівки світла існують і всесвіти й горизонти, солоні сонати і тиша срібна
Історія котиться за дивани, не завжди зважаючи на уроки, історія всотана дзеркалами допоки дзеркала фіксують кроки.
Зотлілі годинники на багатті, всього що віджито - вже не прожити. Бо світло вмирає в пустій кімнаті, не маючи більше кому світити
Дмитро Славич
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.