Все, що зараз відбувається, — поза межею розумного.
Хоча в усі віки земними дорогами топталися війни.
То навіщо цей нерозумний світ?.. Не мучать постійні сумніви?
Хай існувала б лишень душа, бо вона є вільною.
Все, що бачимо, чуємо, відчуваємо, — підводить впритул до відчаю,
Змішує сіру буденність з рефлаксами та інстинктами.
Але ж це вкотре небезпідставно, але нав'язливо так засвідчує
Нашу причетність до Бога, бо Ним все, що живе, виткане.
І що неживе, теж зійшло з-під Його долоні мозаїкою,
Прості і такі складні взори з води і простору,
Уквітчані вздовж і впоперек символами, рунами, знаками,
Котрі теж руйнуються легко й бездумно влучним пострілом.
Але ж знаємо всі — де є тепло, там немає болю і холоду,
Де є світло, відсутня усяка тривога, немає темряви.
Там, де вільна душа, не заморить ніхто її ні мечем, ні голодом,
А із пагінця, чи зернини виросте ще міцніше дерево.
Так, все, що зараз відбувається, — за межею розумного.
Але те, що нас не вбиває, робить сильнішими.
То хіба може бути місце, якомусь ниттю, страхам, сумнівам?
Там, де є тільки ЛЮБОВ, — не лишається простору нічому іншому.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
