***

А Салтівка Північна вщент розбита
І спалена печернолобим катом...
Пригадую я шлягер "Ріо Ріта",
Район свій ХТЗ, з багном і матом.

Там, на початку ще п'ятидесятих,
Руїни - ті ж, що я і нині бачу,
Там ті ж дарунки нелюдів пихатих -
Та ж хижа ненажерливість щуряча.

Там звір у френчі править. "Ріо Ріта" -
Чи не єдина батьківська розвага.
Та сталінська катівня, шита-крита,
Не приверта народних кіл уваги...

Ще й 70 років не відспівала
Юдоль моя ні в паузі, ні в слові,
А бісам знову сталіна замало -
Кортить їм знов -
Каліцтва, смерті, крові...

Вітання царства нелюдської слави -
Зимовий Харків - темний та порожній...
І зло крізь стужу,

Вічне і лукаве,
Сичить, уже далеко не двоглаве,
А стоголове і часу тотожнє...

4.12.23
С.Шелковий, Харків

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.12.2022. ***
• 26.12.2022. ***
• 25.12.2022. ***
• 21.12.2022. ***
• 19.12.2022. ***
• 18.12.2022. ***
• 14.12.2022. ***
• 13.12.2022. ***
• 11.12.2022. ***
• 06.12.2022. ***
• 04.12.2022. ***
• 03.12.2022. ***