Рецензия на «Заснежен сад седых надежд» (Людмила Углова)
Красивое стихотворение!!! Держите перевод: - Засніжений мій сад надій... Вустами спробую сніжинки. А клопотів – аж цілий рій. Перегортають дні картинки: То снігопади, то їдке Повітря, сковане морозом, Хмаринкою висить, щемке. Як швидко остигають сльози На зарум'янених щоках! Трапляється, блакить і сонце, З дерев обтрушуючи прах, Промінчик тягнуть крізь віконце. Бурульки лютого в сльозах. Засніжений мій сад надій – Збираю смуток свій у жмені. В душі знайшлось чимало мрій: Дають вже пагони зелені... - Приглашаю в гости на перевод. Счастья, радости, благополучия и новых прекрасных стихов! Валентина Лысич 18.03.2019 02:12 • Заявить о нарушении
СпасиБО! Хороший перевод... на рідну мову... Добра Вам и радости!
Людмила Углова 23.02.2019 18:03 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
