На все час

На все є час -
на голубі тумани,
на вчинків простоту,
на простоту понять,
на те, що коли навіть не таланить,
можливості - і ті уже п'янять.

На те, що сил немає де прикласти,
бо силам тим не відчуваєш меж,
і прагнеш далі - до мети і щастя,
а як впадеш - не боляче впадеш.

На все є час -
на милу недосвідченість
і переконання у власній правоті,
і на любов, що, благодатна, вічна,
буває раз і тільки раз в житті.

На все є час -
на самоту і вірші
в безсонну ніч осінньої сльоти,
на гіркоту безмірних перебільшень
і справедливу жорстокість прямоти.

На все є час -
на право заперечень,
на те, щоб згасли істини старі,
на те, щоб, не вагаючись, на плечі
узяти непосильні тягарі.

а потім, розрізняючи баласти
і з-поміж них -
єдине основне,
спокійно зняти, вибрать, перекласти,
сказать:

- Життя,
прийми
тепер
мене!

#Ліна_Костенко

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.05.2021. ***
• 29.05.2021. ***
• 27.05.2021. ***
• 26.05.2021. ***
• 25.05.2021. Нема нам щастя
• 23.05.2021. Блажен той муж
• 22.05.2021. ***
• 21.05.2021. ***
• 19.05.2021. На все час
• 18.05.2021. ***
• 17.05.2021. ***
• 16.05.2021. ***
• 15.05.2021. ***
• 13.05.2021. Пелюстки старовинного романсу
• 09.05.2021. Проводи
• 08.05.2021. Тут обелiскiв цiла рота
• 05.05.2021. Рясним букетом
• 03.05.2021. О, земле втрачена, явися
• 02.05.2021. ***
• 01.05.2021. Перш, нiж пiвень запiе