І скаже світ: - Ти крихта у мені.
Ти світлий біль в тяжкому урагані.
Твоя любов - на грані маячні
і віра - у наївності на грані.
Що можеш ти, розгублене дитя,
зробити для вселюдського прогресу?
- Я можу тільки кинути життя
історії кривавій під колеса.
Хоч знаю: все це їй не первина.
Але колись нап'ється ж до переситу!
Захоче випити не крові, а вина
за щастя людства, за здоров'я всесвіту!
Ліна Костенко
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.