Зберігають платівки Твій голос, світлини — усмішку,
І роздмухує пісня щоразу душевні вогні...
Стільки щему в мотивах ліричних з теплом вперемішку,
Українська Ти Квітка, яка розцвіла в чужині...
Хоч недовго цвіла — та проте незабутньо, барвисто,
Через відстань летіли пісенні привіти Твої....
Не приспали усі океани в Тобі українство,
І на землях чужих українські живуть солов’ї...
Обірвалася пісня квітуча так рано, так рано,
Допливла все ж до рідних країв із чужих узбереж...
Долунає крізь відстань і роки тендітне сопрано,
Знову будить забуте, а доки щемить — ще живеш...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.