Крила

Миро Слава: литературный дневник

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає,
то буде небо.
Немає поля,
то буде воля.
Немає пари,
то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає,
а крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
а з правди, чесноти і довір'я.
У кого -
з вірності у коханні.
У кого -
з вічного поривання.
У кого -
з щирості до роботи.
У кого -
з щедрості на турботи.
У кого -
з пісні або з надії,
або з поезії, або з мрії!


Людина ніби-то не літає...
А крила має. А КРИЛА має!


Ліна Костенко



Другие статьи в литературном дневнике: