Де вОрони криком домощують гнізда,
А сонце внадранні свічею стає, -
Вітріє у вирвах несправлена тризна
По тих, що лиш тільки земля впізнає.
Безвісники. Слізному болю відомі,
Чеканню дітей, удовиць, матерів...
На відстані пам'яті рідного дому
Кривавляться маками серед полів.
...Зі сходу у небо все мостяться сходи,
Навколішках ангел в молитві затих.
У Бога на серці і подих, і подвиг,
Бо відає все достеменно про всіх.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
