Валентина Казачук. Лесная тишина - авт. пер

Автор: Валентина Козачук, страница http://www.stihi.ru/avtor/valentina195

                Перевод Инессы Соколовой

ЛЕСНАЯ ТИШИНА, http://www.stihi.ru/2016/09/29/1656

Я снова в разговорчивом лесу,
Знаком язык его чудесный.   
Любовь к поющим птахам я несу,
А вечер тихий, интересный…

Вдруг ёлочка мне бросила: – Привет!
Не поздно ль вышла в лес ты  прогуляться?
Коснувшись ивы, я сказала: – Нет!
Попала, словно в мамины, объятья…

Какой-то у жуков переполох,
Поэтому трава их так колышет.
Грибов семья уселась в тёплый мох
И упиваются лесною тишью.

Вот так стояли: Я и добрый лес, –
И тихо, лишь глазами, говорили.
Запрягся месяц в таинство небес,
И звездочки в прелестном танце плыли.

В мгновенье ока осенила мысль,
Когда наслушалась я тиши.
В том шуме леса есть волшебный смысл –
Сам Бог стихи тихонько пишет!


Оригинал,  http://www.stihi.ru/2016/09/26/10971 –  на странице автора

ЛIСОВА ТИША

Я знов прийшла у говірливий ліс,
я знаю його дивну мову.
Співали птахи, вилетівши з гнізд,
в ту тиху пору вечорову.

Ялинка кинула мені: – Привіт!
Чому так пізно вийшла прогулятись?
Я доторкнулась до вербових віт –
Верба мене обійняла ,як мати.

А у жуків чомусь переполох,
Трава їх заспокійливо колише.
Грибів сімейка посідала в мох:
Вслухаються до лісової тиші...

Ось так стояли :Я і добрий ліс
І тихо,лиш очима говорили.
Впрягався місяць вже в чумацький віз
І зіроньки в танку юрмились

І думка осінила мене вмить,
Прислухавшись до цеї тиші
Що це не ліс так гомонить
Це Бог тихенько вірші пише!