Петр Голубков - написанные рецензии

Рецензия на «Диана Павлова Безумец» (Красимир Георгиев)

Примите в компанию с вариантом перевода:

БЕЗУМИЕ

Тот, кто не зная, что завтра случится,
Вечно открытой улыбкой лучится,
Точно он счастлив всегда наконец –
То ли безумец, то ль сущий мудрец...

Улыбайтесь... Удачи!

Петр Голубков   05.02.2022 08:27   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Мила Доротеева После бури След бурята» (Красимир Георгиев)

С Новым годом, уважаемый Красимир! Предлагаю немного другой вариант вольного перевода:

СОН О МОРЯКЕ (вольный перевод П.Голубкова)

Вернулись с моря волны, присмирели,
Застыли белой пеной на песке.
И только привкус соли на щеке.

Не верилось, что сердце, став уж тихим,
Вновь колоколом грянет вдалеке.
И только привкус соли на щеке.

Уснули волны, мирно дышит море.
Мир смотрит сладкий сон о моряке.
И только привкус соли на щеке.

Удачи!

Петр Голубков   15.01.2022 12:46   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «***» (Наталья Волкова 3)

Я бы продолжил:

Но ставить эти... «евроставни» - не с руки,
Отнюдь, не царское то дело, мужики!
Проще Европе малость гендер поменять
И в гуернантки «гастербайтершей» нанять...
Пусть веселится и ликует весь народ
Под крики: «Здравствуй, фрау ...опа, Новый год!»

С наступающим!

Петр Голубков   30.12.2021 17:20   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Аз на осемдесет! - Мне восемьдесят!» (Мария Шандуркова)

Попытался перевести и на украинский:

МЕНІ ВІСІМДЕСЯТ! (вільний переклад П.Голубкова)

Ні рум’ян, ні макіяжу, ні помади -
Я молодше не стараюсь виглядати.
Є ці хитрощі, я знаю, у народі,
Але все це не в моїй природі.

Хай ці зморшки не згорнуться вже на лобі,
Що, як кола, личать дерева особі,
Все те цінне, що, колись стає в нас вічним -
Славним, гордим, вільним, симпатичним!

Удачи!

Петр Голубков   04.12.2021 13:45   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Светлана Лилова-Тихомирова Повседневье» (Красимир Георгиев)

Попытался перевести и на украинский:

ПОВСЯКДЕННІСТЬ (вільний переклад П.Голубкова)

Повсякденність, як крихітний сад,
Що нечутно росте коло хати.
Звичний нам і його аромат
І багрянець, і зелень знайомі.

Повсякденно ми мимо йдемо
І про нього не думаємо.

Винуватий чи час той, що нас
Треті зустрічи так не тривожать,
Наче перші?.. Майбутній бо час
На минулий не буде вже схожим.

Виноваті. Зачатки краси
Танут, як сірники невеличкі,
Риси щастя стирає в нас всі
Нездоланна, як смерть, сила звички.

Ми тоді, зазвичай, встаємо,
Взявшии вузол безсоння на плечі,
Звичку кинувши, з хатою вперше,
В невідоме так гордо йдемо…
І тоді нам стає трохи легше.
Удачи!

Петр Голубков   29.11.2021 16:00   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Благой Димитров Слово» (Красимир Георгиев)

Попытался перевести и на украинский:

СЛОВО (вільний переклад П.Голубкова)

Я знаю, що «С початку було Слово»,
І все ж, навряд чи, полюблю графіт,
Коли одвічне те питання знову:
"Кому потрібні вірші ці?" - звучить.

Простір кишить безглуздими словами,
Правда з брехнею застять майбуття.
Дощ почорнілий ллє на наше з вами
Обманами наповнене життя.

По горло ситий тими я словами,
Мені набридла їх гугнява дерть,
Ви вільні її слухати, між нами,
А я піду, зібравшись наспіх, геть!

Від бігу задихаючись, як кажуть,
Травинку кожну обійму мерщій.
Дерева язики свої покажуть,
А я, дивак, безмовний звісно - свій.

І, впавши на на цей килим з різнотрав'я,
З природою зіллюся я відтак,
Забути запах свіжої отави
Хай допоможе красномовства смак.

Удачи!

Петр Голубков   11.10.2021 09:39   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Мария Шандуркова Песня о вине Песен за виното» (Красимир Георгиев)

Примите в компанию, для разнообразия:

ПІСНЯ ПРО ВИНО (вільний переклад П.Голубкова)

Осінні грона ягоди скидають
В плетений кошик свій бурштин мерщій...
Старі болгари босоніж ступають
У виноград, як в корабель старий.

Як сік сердець, як кров з цих душ стікає -
Тече вино, тихесенько кипить...
Це й ритм їм, й силу, й славу повертає,
Підтримує любов і віру вмить.

Вино це сяє сонцем променистим -
Червоне, біле… Завдяки вину,
Твоя душа, і в дні печалі - чиста,
І з вічністю єднає давнину.

Как любил выражаться мой кум: "Не пить вино - засохнет ум, на старость - ничего не вспомнишь..."

Удачи!

Петр Голубков   03.10.2021 09:04   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Никола Ракитин После меня След мене» (Красимир Георгиев)

Попытался перевести и на украинский:

ПІСЛЯ МЕНЕ (вільний переклад П.ГОлубкова)

Коли душа моя знайдеться «там»,
На цьому світі, без мого буття -
Зостануться ті ж злість і суєта,
Звіриний рев й виття.

Діти й батьки, діди і молодці,
В житті, чи в сні, так схожому на гру,
Пируючи, чи зводячи кінці -
Влаштуються в «Миру».

Всі, хто сумні, і хто безумці, й ті,
Що насторожі лічать дні свої -
Загинуть, як і я, у суєті,
В час втечі за краї.

(дословный «обратный» перевод):

Когда душа моя найдется «там»,
В этом мире, без моего бытия -
Останутся те же злость и суета,
Звериный рев и вой.

Дети и родители, деды и молодцы,
В жизни, или во сне, так похожем на игру,
Пируя, или сводя концы -
Устроятся в «мирУ».

Все, кто печальные, и кто безумцы, и те,
Что настороже считают дни свои -
Погибнут, как и я, в суете,
Во время побега за края.

Петр Голубков   29.09.2021 08:28   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Петко Славейков Не поётся мне Не пей ми се» (Красимир Георгиев)

Попытался сделать немного "вольный" перевод на украинский такого давнего стихотворения покойного тёзки ( светлая память Поэту!..):

НЕ СПІВАЙ МЕНІ (вільний переклад П.Голубкова)

Ти не співай. Навіщо спів журливий?
В які роки живеш, такі і співи!
Пісні і славні тут колись співали,
Щось довго люди нинішні заспали.

Де ті пісні про мудрість, про геройство,
Де хоч одна про нинішнє сиротство?
Я ж не співав, декламував я вірші,
Користі без надії – теж не більше,

Де слухачів не черга до «ефіру»,
Хто ж заспіває, хто розбудить ліру?
- А де за спів винагород немає,
Зникає пісня, і фантазія зникає.

Мої пісні щоб нині залунали,
Дарма та пам’ять про старе міцною стала,
Світ вже не просить пісні про минуле,
Спів про любов – і ліра б «потягнула»...

Славні пісні сьогодн нескінченні;
І, хоча славу ніби заслужилиі,
Живі вони, а ніби і не жили -
Так нечутливі, так байдужі і нікчемні...

- Народ, на глухоту що має право -
Глухий і сам, глуха й до нього Слава.

Хто буде слухати, коли немає миру?
Повішу онімілу свою ліру
Там, у безводній і розсипчастій долині,
На глід безплідний та колючий нині...

Нехай глухі про скарги знов співають,
Нехай вітри їм струни роздувають,
Прийшов люд інший, з відчуттям новітнім,
І час новий більш до пісень став гідним...

Удачи!

Петр Голубков   19.09.2021 14:09   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Мара Белчева Я слышу голос листопада» (Красимир Георгиев)

Примите в компанию с попыткой перевода на украинский:

Я ЧУЮ ЛИСТОПАД (вільний переклад П.Голубкова)

Я чую, листя опадає:
Сумні осінні дні...
Хтось на шляху до небокраю -
І дзвони всісумні.

Як стогін: «Допомо…», - стихає,
Десь загубився він…
Осінь вже, листя опадає,
Дзвенить церковний дзвін.

Удачи!

Петр Голубков   18.09.2021 12:43   •   Заявить о нарушении