Рецензия на «Петко Славейков Не поётся мне Не пей ми се» (Красимир Георгиев)
Попытался сделать немного "вольный" перевод на украинский такого давнего стихотворения покойного тёзки ( светлая память Поэту!..): НЕ СПІВАЙ МЕНІ (вільний переклад П.Голубкова) Ти не співай. Навіщо спів журливий? В які роки живеш, такі і співи! Пісні і славні тут колись співали, Щось довго люди нинішні заспали. Де ті пісні про мудрість, про геройство, Де хоч одна про нинішнє сиротство? Я ж не співав, декламував я вірші, Користі без надії – теж не більше, Де слухачів не черга до «ефіру», Хто ж заспіває, хто розбудить ліру? - А де за спів винагород немає, Зникає пісня, і фантазія зникає. Мої пісні щоб нині залунали, Дарма та пам’ять про старе міцною стала, Світ вже не просить пісні про минуле, Спів про любов – і ліра б «потягнула»... Славні пісні сьогодн нескінченні; І, хоча славу ніби заслужилиі, Живі вони, а ніби і не жили - Так нечутливі, так байдужі і нікчемні... - Народ, на глухоту що має право - Глухий і сам, глуха й до нього Слава. Хто буде слухати, коли немає миру? Повішу онімілу свою ліру Там, у безводній і розсипчастій долині, На глід безплідний та колючий нині... Нехай глухі про скарги знов співають, Нехай вітри їм струни роздувають, Прийшов люд інший, з відчуттям новітнім, І час новий більш до пісень став гідним... Удачи! Петр Голубков 19.09.2021 14:09 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |