Рецензия на «Светлана Лилова-Тихомирова Повседневье» (Красимир Георгиев)
Попытался перевести и на украинский: ПОВСЯКДЕННІСТЬ (вільний переклад П.Голубкова) Повсякденність, як крихітний сад, Що нечутно росте коло хати. Звичний нам і його аромат І багрянець, і зелень знайомі. Повсякденно ми мимо йдемо І про нього не думаємо. Винуватий чи час той, що нас Треті зустрічи так не тривожать, Наче перші?.. Майбутній бо час На минулий не буде вже схожим. Виноваті. Зачатки краси Танут, як сірники невеличкі, Риси щастя стирає в нас всі Нездоланна, як смерть, сила звички. Ми тоді, зазвичай, встаємо, Взявшии вузол безсоння на плечі, Звичку кинувши, з хатою вперше, В невідоме так гордо йдемо… І тоді нам стає трохи легше. Удачи! Петр Голубков 29.11.2021 16:00 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
