Рецензия на «Юрий Софиев Мой сын, иль внук, быть может, правнук» (Красимир Георгиев)

Прекрасный перевод, Красимир, прекрасный стих! Очень необычная концовка! стих обрывается на полуслове.. вроде как жизнь обрывается..
Запоминается! Интересно было посмотреть, какую рифму Вы подберете к фамилии "Софиев"! блестяще!

***
------------------------------------
МІЙ СИН ЧИ ВНУК
----------------------------------------
(перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов)
http://www.stihi.ru/2016/09/12/1383

***

Мій син чи внук, а може, мій праправнук,
Можливо, відповість на крик душі,
Знайшовши в шафі між імен преславних
Мій скромний труд – два томики віршів.

Гадається, в якийсь зимовий вечір,
А може, в літній вечір, все однак,
(Чи зді'йсняться ці помисли лелечі?)
Підійде він до мене, просто так.

І може, корінець не обмине,
Де золотом написано: «Софієв»,
Згадавши про зітлілого мене:
Писав вірші, жив у часи які він!

Всі виправдає о'гріхи земні –
Писав вірші, така судьба поета.
Та де там, де там, як сплести мені
Два томики віршів й життя…

***
Николай Сысойлов,
12.09.16

Николай Сысойлов   12.09.2016 06:23   •   Заявить о нарушении