Рецензия на «Петр Голубков Мгновенье Мигновение» (Красимир Георгиев)
МИТЬ Я промайнув над світом цим, І озирнутися не встиг. А вже пунктиром став мій стих На хвилях житія крутих... Летів як міг, співав як вмів: То - першим був, то - задніх пас; Лиш підлістю свій вбогий лик Вплямить не довелось ні раз... І, слава Богу, в ватажки, Не рвався я, щоб керувать... Дбав, щоби дітям хліб і дім... І совість, щоб не замарать... Над світом безтурботним цим, Як той метеорит, я щез... Не став кумиром нічиїм - Не всадять ж бо на постамент!.. З цим світом був я не в ладах, Політ коротку мить тривав... Знайду я, може, лише "там", Оте, що все життя шукав! Вельмишановні поети! Отак написалось на грунті Ваших глибоко філософських творів. Судіть самі, чи це є переклад, чи просто роздуми, сама не дерзаю. З повагою і поклоном Ангелина Соломко 13.06.2012 12:13 • Заявить о нарушении
Спасибо большое за перевод, дорогая Ангелина. Поставил на странице.
Успехов во всём! С братской теплотой, Красимир Красимир Георгиев 13.06.2012 15:34 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
