пiрячко невагоме Ганна Осадко

Олена Ра: литературный дневник

пiрячко невагоме
Ганна Осадко
http://www.stihi.ru/2012/08/15/7563
Заховатись у цьому місті, як у плетеній рукавичці,
Де каміння дихає тепло, де у квітів – дівоча пам'ять,
Простирадла вогкі та білі, дивна мова чужа, гортанна,
Голубі голуби збирають хліб любові – увесь, до крихти...
Чорні кірхи стримлять у небо, ще півкроку – прохромлять хмари,
Колір шкіри жінок тутешніх – мокачіно і крапля рому,
Ні за домом не сумувати, ні листів не писати – пощо?
Тільки вітер, і тільки площа, і рибини ручні під мостом...
Умоститись у цьому місті, як на бабциному фотелі,
Там, де ангел тримає стелю, відганяє лихих горгулій,
У гербарій збирати листя, набивати чергові ґулі,
І півпошепки «гулі-гулі», і півподихом «моє серце»...
Дочекатись зими вогкої, з моря запах солодкий твані,
і герані приспались снігом, і у віршах – як грудки - коми,
Заховатись у цій любові_бомбосховищі_як_востаннє,
Мокра чайка на чорний камінь кине пір'ячко невагоме...



© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112081507563
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении правил
Рецензии
Написать рецензию
твоє серденько - невагоме
то коли воно вже розтане?
ті бурульки ментальні скине
вище стелі отак полине
вище хмар та зірок на небі...
та чи має таку потребу?
не вагайся бо вже, далебі
та живи, наче то - востаннє
***
зі щирим захопленням - Олена


Олена Ра 22.10.2013 16:56 •



Другие статьи в литературном дневнике: