мамчине Сенилга

http://www.stihi.ru/2006/10/28-1367
мамчине

Сумуе небо
Сенилга
Сумуе небо осiнню i сипле,
Мов дiаманти чистоi води,
Чи то образу зреченого свiту,
Чи то любов на всi його слiди
На вiдстаннi зiрковоi розлуки
У просторi безмежностi щеза
Не капля дощова, шо впала в руки,
А неба безнадiйностi сльоза
Вiд осенi до осенi чеканя
В прозоростi проявлюе дощем
Чи то слiди небесного кохання,
Чи то своеi зреченностi щем
Сумуе в душах осенями небо
Високим смутком живить крила iм,
Бо свiт такий покинути iм треба,
коли воно застигне серед зим
****
http://www.stihi.ru/2004/11/03-1585
Трояндове
Сенилга
Ти не квiтка,
Ти смуток, що ствердiв в пелюстку
Знову й знову кущ райський тебе напинає, мов хустку
Знову Троя в тобi пiдiйма лабiринтове щастя,
Щоб той смуток в росi розчинити
I впасти
То не я не
Зумiла життям прибувати,
То намарена вiчнiсть мене одягнула, як шати,
То розбещений Всесвiт пустив свою квiтку, як плiтку,
Щоб той смуток самому не знати
Нiколи, незвiдки
***
http://www.stihi.ru/2011/06/03/4851
не чiпай
Сенилга
А я дiю так, як вмiю,
А я хОжу там, де можу
I до мicяця, i вище
Не чiпай мене, бо знищу
спокiй твiй...
Не чiпай i краплi долi,
В кожнiй краплi повiнь болi,
Що руйнуе i тавруе
в серцi слiд

Жаль, як лезо, серце крае -
Кожна мить життя вмирае,
I завжди, завжди востанне
кожна мить...
I така спокуса знати,
Задля чОго не вмирати?
Задля чОго так воно болить?

То пiд сонце, то пiд зорi,
То у радостi, то в горi
Грае, грае Всесвiт мною
свою гру...
Не чiпай мене, бо з нього
Я забула всi дороги,
А безмежнiсть стеле в небо
лиш одну...

Лиш одну, що не щезае,
Там душа моя не знае,
Що шукае, що чекае
кожну мить...
Там нема спокуси знати,
Задля чОго жити варто,
Звiдки i куди вона
летить...
****
http://www.stihi.ru/2011/03/10/5728
Про это и про цэ
Сенилга
Я в памяти не сохранила
четверостишье этой ночи
Дождя прозрачные чернила
ещё свежи на многоточьях
Мученье сладкое - вернуться
за драгоценною потерей
Уводит в мир, в котором льются
Дожди души моей, как трели...
Где чаша чистоты к причастью
Всегда полна и снова манит
Приблизиться к душе, как к счастью,
которое здесь не обманет...

Сивий смуток зими,
Свiтанкова розвага - згадати
Перебiгливi сни,
Iз яких так не хочу зникати...
Оксамитовий струм
Сна останнього сполохом рветься,
Та торкаеться струн,
На яких, сна не зна, грае серце...
***
http://www.stihi.ru/2005/05/10-790
перемалюй
Сенилга
Вiд незбуття до забуття
По свiдомостi кволо
Малюе пензлем життя
Бутя свое коло
А ти благаеш його
-Спинись, ось тут – перед «прощай, любий мiй»,
де ще така щаслива я з ним,
або–перемалюй мене
***
http://www.stihi.ru/2004/11/23-211
Мята
Сенилга
Ти пам'ятаєш мене, мамо?
Ми йдемо берегом i жваво
Вiтри у всебiч клонять трави –
Полониться душа журбою –
Куди?
Куди ми йшли з тобою?
Тодi я знала-не гадала,
Що мить ось ця зупинить роки,
Коли зомлiє в грудях «Мамо»
I м'ятою запахнуть кроки
***
http://www.stihi.ru/2005/05/10-793
Я не стримую щастя жити
Сенилга
Я не стримую щастя жити,
Коли весни малюють квiти,
Коли сиплять дощi холоднi
Височiнь на моi долонi
Крае сонце окраець неба
Вiд хлiбiв моiх сьогодення,
I вiд краю землi до краю
Наливае хтось молочаю
***
http://www.stihi.ru/2008/10/28/2702
Попри гори вiтер з Пiвночi
Сенилга
Попри гори вiтер з Пiвночi свище,
Через поле вiе вiтер пiвденний,
Ой, не знаю, до якого я ближче,
Бо пiд небом, як пiд каменем, темно
Один вiтер кволо з холоду стогне,
Другий гiрко плаче, наче дитина,
ОдногО до себе темна нiч горне,
А над другим встала, як домовина
А помIж вiтрiв то схиби, то ями,
А мiж них дороги згублена стрiчка,
мiж вiтрами, наче мiж берегами,
моя доля пролягла, наче рiчка
Наче рiчка то бiжить, а то мерзне,
Наче рiчка кличе ген, за собою,
Ой, боюсь, що на вiтрах вона щезне,
зiйде чорною пiд кригу водою
Попри гори вiе вiтер пiвденний,
Через поле вiтер з Пiвночi свище,
А пiд небом, як пiд каменем, темно,
Ой, не знаю, до якого я ближче
***
http://www.stihi.ru/2008/02/14/2089
Надiя
Сенилга
Надiє, втомлена сестрице,
Терпiнням прижите дитя,
То серце повниш ти по вiнце,
То душу сушиш незбуттям,
То легкiстю прозоро сходиш,
То каменем впадеш–Забудь!
З тобою лиха не вiдгониш,
Й без тебе лиха не минуть

© Copyright: Сенилга, 2004
Свидетельство о публикации №1411230210
***
http://www.stihi.ru/2008/02/14/257
Вiч на вiч
Сенилга
Обмеженнiсть межi межАми
Мiж нами
Оздоба прiрви – розумовi барви,
А саме:
Напiввiдтiнок бiлого свiту,
Що у безоднi бутиме
Свiтлом,
Яке не загасить нiчим
нА-нiч
Це все, що маю
Вiчнiсть
вiч-нА-вiч

©Copyright: Сенилга, 2005
Свидетельство о публикации №1502191067
***
http://www.stihi.ru/2006/08/25-1475
Поспiхом
Сенилга
Я хочу кригою скувати
Перебiг пам”ятi, як воду,
Холодним серцем забувати
Тепло очей твоiх, в якому
Осiнне дзеркало кленове
Ще не розбилось пiд вiтрами,
I, поспiх, сонце пензлем жовтим
Малюе день, останнiй, з нами
***
http://www.stihi.ru/2005/02/21-1113
Бiле з чорною
Сенилга
Я – емiгрантка з тих понедiлкiв,
Які щонедiлями
Що загубила, пiднявшись з вiвторками,
Так несподiвано?
Може, це тiльки змiна iмен
Повсякденностi
Iншим не може так набувать
Достеремностi?
Може, це тiльки в паузах iншi прогалини,
Там, де кричати, а не мовчати
Невблаганним? i
Може, це iншi,
Що заступили за крейдове,
Так задивились, навiчно, чужим
I, по–фрейдово,
В бiле обличчя напiв-свiдомостi
Течii
Чорну ознаку втавровують вприсканням
Зречення?
Що б не було, не шукаю –
Живу в безнадiю:
Я – емiгрантка без права
На ностальгiю
****
http://www.stihi.ru/2005/05/08-967
Саме так
Сенилга
Перелети – через
Переберись – крiзь
Е у мене для тебе
Шось
скрiзь
Е у мене для тебе
Едине на двох
Щастя щосвiтанкове
Музика i Бог
Випитай мою пам`ять
Виплутай з неi тiнi
Вислухай, як востанне
Плачуть дощi осiннi
Скiнчиться нiч прозоро
Одна на двох
Шастя щосвiтанкове
Музика i Бог
Щастя живе у митi
Вiчнiсть, вона у нього
Зорями просить вийти,
Так як тебе я словом:
Перелети через
Переберись крiзь
Е у мене для тебе
Шось
скрiзь

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.10.2013. Трояндове Сенилга
• 28.10.2013. от Гавриила Тишкова и Владимира Колганенко
• 27.10.2013. Real Love Store
• 26.10.2013. Оля Олгерт
• 25.10.2013. Тоже важно Мирра Кузнецова
• 24.10.2013. Из самурайского Глоток Эмпатии
• 22.10.2013. пiрячко невагоме Ганна Осадко
• 21.10.2013. мамчине Сенилга
• 17.10.2013. Инари Ра о Марине Цветаевой
• 12.10.2013. Pro Vichnist Ганна Осадко
• 11.10.2013. от Лидии Тиндарей
• 03.10.2013. на день твого народження, любий, у нас випав перши