***

Порожні вікна
світло не горить
холодний дім а в нім
нема нікого
душа пішла, спинившись лиш на мить
і полетіла високо до Бога
і з хати в хату
і з села в село
не чути слів а тільки звуки, звуки
слабке хрипіння
із життям розлуки
надія зникла
й більше не було!
І так що далі
де б тобі не йти
від Териконів до Дніпра чи Бугу
ішов червоний чобіт темноти
і скрізь вчиняв страшну свою наругу!
А кат бенкетував
і в ситім сні
він бачив смерть моєї Батьківщини
і "гасударства" кроки голосні
глушили плач маленької людини.
Ненавиджу!
Ненавиджу!
ГОРІТЬ
глибоко в пеклі
на тридцятім колі
за кожного
кому вже не болить
за кожного
застреленого в полі
за тих хто був
і мріяв і любив
а потім впав знесилений
в безодню
за божевілля
тих, хто трупів їв
за мій народ
за смерть його голодну!
За прадразвьорстку,
Сучі ви сини!
Пуста тупа пародія людини,
нехай палають голосно доми
що ви зібрали на кістках країни.
За кожен стогін,
материнський крик
хай ваші трупи поїдять терміти
за те, що мій народ до смерті звик,
за те що вже нема чому боліти.
Хай байстрюків що ви "праізвєлі"
поглине чорна і бездонна прірва
щоб вже не було на святій землі
гріха убивць що відбирали хліба.
Страна совєтов здохла
і отож
ідіть у пекло з вашими вождями
минулими й теперішніми псами
жорстокими тупими холуями
у пишних шатах "істінних вєльмож".
А я запАлю свічку
хай горить,
за кожного загиблого палає
народ живе
душа йому щемить
та пам’ять крові мертвих воскрешає

©Dmytro Slavych

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.09.2022. ***
• 28.09.2022. ***
• 27.09.2022. ***
• 26.09.2022. ***
• 23.09.2022. ***
• 22.09.2022. ***
• 21.09.2022. Мурашина зброя
• 20.09.2022. ***
• 19.09.2022. ***
• 18.09.2022. ***
• 17.09.2022. ***
• 11.09.2022. ***
• 10.09.2022. ***
• 09.09.2022. ***
• 07.09.2022. ***
• 03.09.2022. ***
• 01.09.2022. ***