Життя, як річку, не перейдеш вбрід.
Та, певно, в ньому і немає броду.
Заходь по груди у студену воду,
пливи, пливи, пливи десятки літ!
Не уникай в путі круговороту -
хай руки загартуються твої,
бо доведеться плавати і проти,
і впоперек стрімкої течії.
Коли ж попАдеш в смугу теплих течій,
коли душа розніжиться без меж,
ослабнуть руки і отерпнуть плечі,
і вже навряд чи далі попливеш.
Зануриш серце у блаженну втому,
запрагнеш тільки затишку... О, ні!
Як жити зачепившись на мілкому,
то краще потонуть на глибині.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
