***

Миро Слава: литературный дневник

ЛІНА КОСТЕНКО


Ліс був живий. Він не прощався.
Віки здавалось прошумить.
Якби я знала, що то щастя,
я б зупинила оту мить.


А я не знала, я ж не знала,
вона ж не скаржиться сама.
А мить минала і минала,
і от тепер її нема.


І тільки з відстані розлуки
обпалить, змучить, защемить -
твоя присутність, твої руки,
твоє обличчя



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 30.07.2021. ***
  • 24.07.2021. ***
  • 21.07.2021. ***
  • 20.07.2021. ***
  • 16.07.2021. ***
  • 15.07.2021. ***
  • 14.07.2021. ***
  • 11.07.2021. ***
  • 09.07.2021. ***
  • 08.07.2021. ***
  • 07.07.2021. ***
  • 06.07.2021. ***
  • 04.07.2021. ***
  • 03.07.2021. ***
  • 02.07.2021. ***
  • 01.07.2021. ***