«А ви могли б написати книгу чисто закарпатською русинською мовою?» – запитала читачка з Дніпра.
«Міг би. Але ви її не прочитали б. І мені вона далася б важче, бо на кожне українське літературне слово знаю кілька відповідників русинською. Ось, до прикладу тільки одне слово – «гидота»: паскудь, скарідь, нибрязь, гутта, корела, мерша. нехарь, ґалиба, дюґ, послідота, немза, чортова слина, фрас-каріка, писся лаба... У кожного з моїх родичів давньої дати був свій улюблений варіант лагідної лайки. Обходилися без матюків, які принесли вже "визволителі".
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.