Забуті слова
Забуті згадую слова,
З якого, Боже мій, століття:
Я Вас люблю! Кохаю Вас!
Озвіться лиш, щоб далі жити!
Знадвору вітер підвива.
У шибку сніг жбурляє вітер.
Я Вас люблю! Кохаю Вас!
Ані дзвінка... Як далі жити?
Від ліхтарів у пізній час
Чи то від спогаду так світло:
Я Вас люблю! Кохаю Вас!
Хоча б слівце, щоб далі жити!
...За стільки літ дзвінок озвавсь:
Приніс таку невтішну звістку...
Надію мав почути Вас!
А як тепер без неї жити?
Забуті згадую слова.
І знов зима у сивім світі...
Я Вас люблю! Кохаю Вас!
Сил додає любов, щоб жити!
Вона навіює романс
Зі слів,забутих вже,здавалось:
Я Вас люблю! Кохаю Вас!
Заглянь у душу – і озвались!
Іван Левченко, першодрук, 14 грудня 2016 року
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.