Когда б года свой сдерживали бег - Валентина Лысич

Когда б года свой сдерживали бег,
Когда б я мог придерживать старенье,
Прильнуть к тебе, коснувшись твоих ног,
Пылая сердцем, нашептать моленья:

Чтоб вечно быть нам на своей Земле,
До дна испить Любовь без расставанья,
Чтоб видеть звёзды в посеревшей мгле,
Дойти до света - было бы желанье.

Как пламенеет молодости свет!
Учился на ошибках я помалу.
Моим годам не возвратить тот цвет,
Но часть улыбок жизнь сполна давала.



                Коли б роки свiй задержали бiг... - Валентина Лысич
                http://stihi.ru/2014/02/28/1463

Коли б роки свій задержали біг,
Коли б я міг притримати старіння,
Припав би в тиші до твоїх я ніг,
Палав би серцем, шепотів моління :

Щоб вічність бути нам на цій землі,
Щоб випити до дна своє кохання,
Щоб бачити зірки у сірій млі,
І щоб до світла йти було бажання.

Як пломеніє молодості квіт!
На помилках навчався я поволі.
Моїм рокам не повернути цвіт,
І долі посмішок в житті доволі.


Фото автора - АК