Людмила Юферова. Смелей входи, когда не будет сна

Автор: Людмила ЮФЕРОВА, страница автора http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

*

Сгустился вечер, звёзд на небе море,
Желтеет грустью месяц молодой.
Пришла Бессонница в моё подворье,
Напиться хочет теплою водой.

Иди же в дом, замёрзнуть незавидно,
Снимай скорей сырые сапоги.
О, Боже мой! Печаль так очевидна,
В ней лёгкий трепет поданной руки.

Ну что, Бессонница, со мной побудешь?
Да не смущайся проблескам свечей!
То ж вдохновение, его ты любишь.
Горит огнём костра, как свет очей.

И стали в доме сумерки теплее,
Вдвоём нам веселее, прочь озноб!
Выплёскиваю мысли всё смелее,
Разгорячившись, сморщиваю лоб.

Несёт страдания мне сплин косматый.
Я месяц прогоню, теперь одна.
Так дай же руку – вот ключи от хаты,
Смелей входи, когда не будет сна.
---
Оригинал:  http://www.stihi.ru/2012/03/07/6267

Приходь, коли не буде знову сну

*

Вже запалав у синім надвечір’ї
Жовтавим смутком місяць молодий.
Прийшло безсоння на моє подвір’я
І клянчить чашку теплої води.

Заходь у хату, холодно ж надворі,
Скидай в воді промоклі чобітки.
О, Боже мій! Яка ж печаль прозора
Й легенький щем від дотику руки...

Ну що, безсоння, житимеш у мене?
Та не соромся ж поблиску свічок!
Бо це ж натхнення солодко – скажене
Горить вогнем в багатті балачок.

Тепер у хаті сутінки тепліші,
Бо ми удвох – і що б там не було!
Мої рядки, о, вибач, наші вірші
Печуть думки і зморщують чоло.
 
А ти болиш і змушуєш страждати.
Я зараз – тільки місяць віджену.
Дай, друже, руку – ось ключі від хати,
Приходь, коли не буде знову сну.

Фото: Людмила Юферова – член союза писателей Украины, журналист, филолог