Людмила Юферова. В проводах ветрище выл в пути

---------------------------------------------------------


                В переводе Инессы Соколовой

http://www.stihi.ru/2016/01/19/2693

***

В проводах ветрище выл в пути,
Снег. Метель сильна. Идти рискованно.
Побыстрей бы речку перейти,
А она блестит и льдом не скована.

Неустойчив старенький мосток
Через воду на другую сторону.
Целовал мороз – колюч дружок,
Разгорелись щёки как от сорома.

...Снилось, что шептали камыши,
Гнулись ивы, ветром облюбованы,
Я прошу мороза не грешить 
С девушкой, любовью нецелованной.

Вот и берег – солнечно, тепло.
Есть надежда в марте на подснежники.
Надо, чтоб хорошее пришло:
Боль ушла, и жить спокойно, с нежностью.

-----------------------------------------------------------

Оригинал

http://www.stihi.ru/2010/07/31/2687 - на странице автора

ВIТЕР ПЛАКАВ

Вітер вив у стовбові дроти
І кидався снігом розлютовано.
Мені треба річку перейти,
А вода ще кригою не скована.

Вів місток старенький і хиткий
Через воду аж на другу сторону.
Цілував мене мороз п’янкий,
І горіли щоки, як від сорому.

Щось шептали в сні очерета,
Гнулись верби, вітром облюбовані,
Не пали мені, мороз, вуста,
Бо вони любов’ю не ціловані.

Другий берег – сонце і тепло,
І надії – проліски у березні.
Мені треба, щоб то не було,
Залишити біль на цьому б ерезі.