Л. Юферова. Болит душа уставшею зимой - авт. перев

Автор: Людмила Юферова, Украина

              Авторизованный перевод Инессы Соколовой

http://www.stihi.ru/rec.html?2016/01/09/12450 – отклик автора

* * *

Январь, но снега мало у ворот,
Чтоб грусть свою прикрыть и улиц серость
Плечо родное рядом, в Новый год
К нему прижаться очень захотелось.

Я знаю, что тепло несу с собой,
Сердечность поцелуев в разговоре…
Болит душа уставшая зимой,
И видно это в жестах, каждом слове.

Привыкшая к морозу и дождю,
Иду по жизни я довольно храбро.
Другую если встретишь – отпущу
И пожелаю счастья, буду рада.

А что же дальше? Может быть зимой
Набьётся снег до самых до оконниц…
Узнать бы, что в душе твоей родной,
Уйти от лунных, мучащих бессонниц.

Автор: Людмила Юферова

Оригинал, http://www.stihi.ru/2016/01/07/11703 – на странице автора

* * *

А снігу й в січні ще не вистача,
Щоби прикрити смуток сірих вулиць.
Я пригортаюсь до твого плеча –
В житті ж бо ні до кого не горнулась.

Я знаю, що моє тепло трима
Нас поруч у цілунках і в розмові…
О, як болить ця стомлена зима
У кожнім жесті і у кожнім слові.

Я звикла до морозу і дощу,
І по життю до відчаю хоробра.
Якщо зустрінеш іншу – відпущу,
Аби тобі було із нею добре.

Що буде далі? Звісно, сніговій,
Наб’ється пуху аж по підвіконня…
Якби ж то знати, що в душі твоїй –
Не рвало б серце місячне безсоння…