Галина Ткачук. Игрою вновь меня тревожишь... - авт

ТИ ГРОЮ ЗНОВ МЕНЕ ТРИВОЖИШ
(Игрою вновь меня тревожишь)
Автор: Галина Ткачук

Авторизованный перевод с украинского языка Инессы Соколовой

Оригинал, http://www.stihi.ru/2014/12/16/7377

* * *

ти грою знов мене тривожиш
і серце рветься не з проста
приносиш біль, хоча і любиш,
там в нім без тебе пустота.
вже серпень зжав жита на полі…
стерня колюча, як слова.
тебе немає в моїй долі,
я, ніби, Мавка лісова…
печаль душею відчуваю,
бо наші внутрішні світи
сплелися вітями до краю,
до дна тієї самоти…
і серце знову у тривозі,
від туги зціплені вуста,
як та тополя при дорозі,
як в чорнім полі… німота…

---

Оригинал http://www.stihi.ru/2014/12/17/4095

* * *

Игрою вновь меня тревожишь,
и сердце рвётся неспроста.
Такой любовью боль приносишь.
Когда не рядом – пустота.
Скосили  жито, вижу, в поле...
Стерня колюча, как слова.
Тебя же нет – не сладка доля,
Я будто Мавка лісова*…
Печаль душою принимаю,
мой внутренний особый мир
боль пронизала до «без края»,
мир одиночества не мил...
На сердце заново тревога,
тоскою сцеплены уста,
как тополя, что у дороги,
как в черном поле... немота...


*Мавка лісова – образ Нимфы по драме-феерии «Лесная песня» Леси Украинки