Лина Костенко. А лес живой и добрый

Автор: Лина Костенко

Поэтический перевод Инессы Соколовой

* * *

А лес живой и добрый. Вижу очи.
Шумят ветра в гривастой голове.
Тут пни лохматые со мхом и порчей
слагают летопись в густой траве.
Дубовый Нестор взгляд свой направляет
на белый танец радостных берез.
Вот сонный гриб в зелёненькой фуфайке
дождя напился и за день подрос.
Краснеет солнце в сумерках  спокойных,
а в облаках мне видится кино:
вот на пеньках под седенькой сосною
медведи забивают домино.
Озерца малые сверкают как принцессы,
колышет тучи притомлённый гром.
Поедем, чтобы пообщаться с лесом,
с читателями встречусь я потом.

-------------------------------------------------------

Оригинал

* * *

Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.