Рецензия на «Самотн1сть» (Владимир Дудка)
СпасиБо за перевод, Владимир! Рада, что у Вас такой воистинну бесценный подарок теперь есть! ...а мне и подстрочники бы ещё...ибо не знаю немецкий...и потому у меня всего несколько переводов из Рильке - по ранее присланным подстрочникам в соотв. рубрике ...... Самотність, вслід дощам, над ТИХИМ морем,(як на мене, двох складів не вистачає..) під вечір лине маревом прозорим, з рівнин далеких й зовсім дальніх - вгору, до неба аж, - обитель її - там. І вже з небес спадає на міста.(!!!!!!! - далі вся строфа - чудово!!!) Дощить, як яв зрослась в одне зі снами,(а може, так?..щоб легше прочитати?..) коли світанку жде провулок кожен,(!!!!:) коли нудьга і холод між тілами,(кома) і слів простих серця знайти не можуть; (!!!!!) а надто, як єдине ділять ложе, залиті вщерть гіркою самотою...(!!!!!!!!!!!!! - три крапки, може?).. ...тоді вона до моря йде рікою…(а отут би три крапки ще й попереду, імхо...) Дякую за Переклад від щирого серця, Володю! Нових успіхів! З повагою, я Светлана Груздева 16.04.2017 15:11 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |